Резолюція II з'їзду КП(б)У
Жовтень 1918 р.
ПРО ПОТОЧНИЙ
МОМЕНТ
1. Зміна
міжнародного становища у зв'язку з вереснево-жовтневою поразкою німецького
імперіалізму, сильним зростанням революційного руху в Австро-Угорщині та
прагненням англо-американського імперіалізму використати ослаблення німецької
могутності для перетворення України в свою воєнну і політичну базу для
повалення Радянської влади в Росії надає особливої ваги революційному рухові на
Україні.
2. Дальше
існування гетьманської влади на Україні становить величезну небезпеку для
російської революції. Воно перетворює: Україну в центр об'єднання всіх
поміщицьких і білогвардійських сил Дону, Кубані, Бессарабії і всієї решти
Росії.
3. Перед загрозою
перенесення революції на власну територію німецький імперіалізм готовий взяти
на себе доручення світового імперіалізму, роль міжнародного жандарма або навіть
погодитись на спільну з англо-американцями окупацію України і Росії.
4. Така зміна
міжнародного становища неминуче викликає і зміну внутрішнього становища
України. Внаслідок часткового виведення німецьких військ з України і особливо
посиленого розвалу окупаційної армії на Україні гетьманський режим втрачає
основну силу, що його створила і його підтримувала. Російська велика буржуазія
гарячково організує на Україні свої сили, створює білу гвардію, невпинно
посилює жандармський і поліцейський апарати, вступає в угоду з Красновим і
добровольчою армією, одночасно веде переговори з [країнами] Згоди, шукаючи
всюди білогвардійські військові сили для придушення пролетарської революції на
Україні і в Росії та відновлення царської Росії.
5. В той же час
розгублена українська національна дрібнобуржуазно-куркульська буржуазія з її
інтелігенцією на чолі (українські соціалісти-революціонери, українські соціалісти-федералісти,
українські соціал-демократи та ін.) сподівається і намагається врятувати своє
становище з допомогою англо-американських штиків, як раніше вона домагалася це
зробити з допомогою штиків німецьких. Одночасно ці люди ведуть переговори з
гетьманом і верховним німецьким командуванням про створення українського
національного уряду. Вся ця політика, що мала на меті утворення самостійної
буржуазної України, на ділі звелася і зводиться до придушення політичної
самостійності українських трудящих мас.
6. Розгубленість
пануючих груп усіх орієнтацій на Україні зростав перед фактом зміцнення
Радянської Росії, яка з кожним днем збільшує свої сили в запеклій сутичці із
світовим імперіалізмом, з другого боку – перед фактом розвалу і
революціонізування німецьких військ, що виявляється в масовому відмовленні йти
на фронт, у демонстраціях, в насильствах над офіцерами, в масовому співчутті
Радянській владі в Росії.
7. Ця боротьба і
зіткнення українських і російських груп контрреволюції, стихійно зростаюче
обурення, гнів, протест і відчай широких народних мас в обстановці зміни
міжнародного становища – створюють для робітників і селян України надзвичайно
сприятливі умови для спільної боротьби з робітником і селянином Росії як проти
іноземних завойовників, так і проти буржуазно-поміщицької контрреволюції, в
ім'я відновлення Радянської влади на території всієї України. Загальним
завданням у цій боротьбі є об'єднання Радянської України з Радянською Росією,
яке тільки і може забезпечити українським трудящим масам повну свободу
національного й культурного розвитку.
8. Основним
завданням Комуністичної партії України є в цих умовах – поглиблення і розширення
партійного апарату, перенесення центра ваги організаційної діяльності на
територію самої України, концентрація партійних сил переважно в робітничих
пунктах України для організованого захоплення в них влади і одночасного
створення організованих, дисциплінованих бойових військових частин, удар яких,
координований з бойовими діями пролетаріату і селянства України, роздавить
гетьманщину.
9. Щодо
окупаційних військ, які залишаються на Україні, наша партія повинна докласти
всіх зусиль, щоб спрямувати стихійно-бунтарський солдатський рух в загальне
русло боротьби робітників і селян України й Росії проти капіталістів
російських, українських, німецьких і англо-американських. Необхідно до
максимуму розгорнути серед них агітаційну і пропагандистську роботу. На ділі
треба проводити лозунги: "Братання з революційними австро-німецькими
солдатами". "Разом з червоними німецькими й австрійськими солдатами
про їх спільного ворога". На перший план в агітації треба висунути те, що
революція в Німеччині є цілком назрілою, а Австро-Угорщина вступила вже у фазу
розкладу монархії, і тільки спільна боротьба революційних німецьких робітників
з робітниками й селянами Росії та України проти спільних ворогів може вивести
трудящі маси Німеччини з того тупика, в який загнали їх пануючі класи. З цією ж
метою необхідно встановити якнайтісніші організаційні й тактичні зв'язки з
революційними пролетарями Німеччини та окупованих областей.
10. Особливу
увагу партія повинна звернути на роз'яснення масам робітників і селян небезпеки
англо-американської окупації, щоб підготувати їй збройний опір.
Англо-американський імперіалізм несе робітникам і селянам таке саме рабство, що
й імперіалізм німецький.
11. Поряд з тим
необхідно, щоб наша партія організувала всіляку допомогу Радянській Росії в її
боротьбі проти красновських банд, південної та добровольчої армій, які
спираються на військову і матеріальну підтримку гетьманських властей.
У цій боротьбі
мають бути застосовані всі засоби революційної масової боротьби.
12. Необхідно
використовувати і керувати всіма проявами масового стихійного революційною руху
робітників і селян України, який не повинен полягати в спалахах і несвоєчасних
спробах загального виступу, що привели в минулому до розгрому багатьох ще не
зміцнілих організацій.
13. Визнаючи
необхідним масовий терор для ослаблення ворога, як з метою виснаження німецьких
солдатів, так і особливо з метою знищення білогвардійців, офіцерів, жандармів,
буржуазії, – партія рішуче і категорично висловлюється проти такої
партизанської війни, особливо в прикордонній смузі, яка могла б втягти
робітників України і Росії в несвоєчасний загальний виступ або полегшити
німецькому командуванню внести в окупаційні війська озлобленість і
згуртованість проти Радянської Росії. З огляду на можливе очищення окупаційними
військами значних районів і зайняття цих районів білогвардійцями, які
мобілізуються, – перед нашими місцевими організаціями стоїть завдання:
враховуючи загальну обстановку і співвідношення сил, рішуче виступати для
знищення цих білогвардійців, відновлюючи там, де є надія продержатись якийсь
час, потрібний для організації сил опору, Радянську владу.
14. В усій цій
підготовчій роботі партія повинна, спираючись на сили пролетарської Росії,
координувати і підпорядковувати свої дії ЦК РКП, і тільки у згоді з ним вибрати
момент загального виступу.
Комуністична
партія України в резолюціях
і рішеннях
з'їздів, конференцій і пленумів ЦК.
- Т. І. – С.
34-36. Завантажити у форматі *.doc
| 
